МЛИНО́К, НКА́,
Млино́к, нка́, м.
1) Ум. отъ млин. млинко́м піти. Вертѣться, двигаясь. (Листочок) пішов млинком за вітром. Св. Л. 273.
2) Вѣялка. У кого є більше збіжа, той має до чищеня куплений млинок. Шух. І. 166. Ум. Млиночок.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 435.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
МЛИНСЬКИ́Й, А́, Е́ →← МЛИНОВИ́Й, А́, Е́.